Медовий пряник

Новий рік. Різдво. Ці свята для всіх нас і кожного зокрема.

У школі вже панує дух свята, солодкі мандаринки та запах ялинки дарують дітлахам піднесений настрій.  Підготуватися довгоочікуваних свят – це теж дуже важливо.

 21 грудня у школі відбувся майстер-клас для учнів 8 класу з приготування  різдвяного печива для маленьких кондитерів, провести який нам допомогли працівники ПП «Бекерай». 

Взявши участь у кулінарному майстер-класі, вихованці навчились готувати смачні ласощі, які можуть стати не тільки доповненням до святкового столу, а й оригінальним подарунком близькій родині.

 Замість ялинки- зимовий букет
 Із метою формування національної свідомості, виховання екологічної культури, відродження та збереження традицій і звичаїв українського народу 7 грудня в нашій школі відбулася виставка-конкурс « Зимовий букет- замість ялинки». Основна вимога при створенні композиції – використовувати природній матеріал. Тому тут можна було побачити вироби із горіхів, газет, моху, соломи, тіста, пластиліну та пластикових пляшок. Мої учні 8 класу брали активну участь у конкурсі. 

                      На гостини до Святого Миколая

Взимку є чимало свят, яких з нетерпінням чекають дорослі та діти. Цей святковий зимовий час розпочинається 19 грудня, коли відзначається День Святого Миколая.
Напередодні цього дня діти згадують усі свої добрі та погані вчинки, а також пишуть листи до Святого Миколая. Дорослі ж просто сподіваються отримати якийсь подаруночок, адже хоч маленький презент приємно отримати кожному. Це довгожданий день року, адже невідомо, що на тебе чекає – подарунок, а чи може різочка?! Слухняних діток під подушкою чекають гостинці, а от бешкетникам варто задуматися про свою поведінку та чекати в подарунок тільки різочку.
Цікавим і видовищним видалося цьогорічне свято Миколая в нашій школі.
Зустрічали Чудотворця піснями та віршами, казковими сценками з новорічно-різдвяними персонажами та щирими молитвами. Головними дійовими особами свята були учні 8- х класів, вихованці Тимощук Н.Л. Школярі дарували всім радість і сміх! Ведучими дійства були – Тимощук О., Антонюк В., Ятчишина І. Гончаренко В., Зимонькою – Ширма Я., сніжинки(Тимчук Р., Микитинець В., Благовірна ) чортики (Малоока І., Козак Я.) та сніговичок з дівчинкою(Бобрик Р., Іванюк А.), ангели (Мокринська Ю., Лахманюк І.), ангелики (Голуб Х., Свириденко Є., Комаревич Д., Владика С.), дід Панас ( Мацкаль А.), жид (Керницький І.).

 Звучало безліч привітань, побажань(Медвідь В, Видиш А., Романюк С., Стрижак І., Іванюк І.,Скакальський Д.,Сажин Б.) ,колядок, адже вважається, що саме з цього свята дозволяється колядувати. Глядачі захоплювалися запальними танцями та піснями .
А якою радістю загорілися оченята дітей, коли з’явився Святий Миколай( Росоловський С.) разом зі своїми Божими посланцями. Навіть ворожій силі, яка навідалася на свято, не вдалося завадити зустрічі Чудотворця
На завершення свята всі одержали солодкі подарунки від Святого Миколая. Спонсори дійства – А. Пушкар, о. Прокопчук Георгій , спільнота «Типовий Кременець», Почаєвська духовна семінарія.
Бажаємо усім нашим меценатам міцного здоров'я здійснення всіх задумів мрій і радісних Новорічних Різдвяних свят, щастя на довгі - довгі роки!

XІ щорічний семінар з історії Голокосту в Меморіалі «Яд Вашем»

З 13 по 21 листопада 2016 в Меморіалі «Яд Вашем» (Ізраїль) відбувся ХІ щорічний навчально-методичний семінар для викладачів історії та суспільних дисциплін з історії Голокосту в Європі та проблематики викладання. В роботі семінару взяли участь 22 вчителя. 18 фахівців з України, а також 4 представника з Білорусі, Киргизстану та Молдови стали учасниками цьогорічного семінару. Більшість учасників – випускники Освітнього семінару-школи, який проводив Центр в серпні цього року в Чернівцях. Семінар в Єрусалимі став можливим завдяки зусиллям Українського центру вивчення історії Голокосту у співпраці з "Яд Вашем" та за підтримки Посольства держави Ізраїль в Україні і Євразійського єврейського конгресу.

Дякую організаторам.

Знімати - означає зосередитися і весь час дивитися, дивитися, дивитися. Фотографія вловлює мить і його нескінченне значення. (Анрі Картьє-Брессон)

Родинне свято «Містер класу»
Мета: розвивати творчі здібності і естетичне сприйняття світу, почуття солідарності і здорового суперництва;
- виховувати почуття колективізму, єдності сім'ї, розуміння здорового способу  життя;
- вчити поважати старших, цінувати рідних і близьких людей, традиції рідного краю;
- розвивати гнучкість, спритність, координацію рухів, силу рук.
Форма проведення: конкурс, присвячений Дню захисників Вітчизни.
Хід свята
Ведуча. Здрастуйте, дорогі вчителі, гості, учасники!
              Ми раді вас вітати на святі «Містер класу»!
Ведуча . Ми – дівчата – завжди хочемо бути сильними, сміливими, самостійними. Але у душі завжди мріємо про те, щоб поруч був сильний, розумний, мужній хлопець, який би захистив нас від всіх напастей цього світу.
Ведуча. Сьогодні ми зібралися для того, щоб привітати зі святом наших хлопчиків, адже вони — майбутні захисники Вітчизни.
Ведуча .Ну що ж, а тепер ми запрошуємо до конкурсу наших хлочиків. Зустрічайте! Отже,
№ 1  Горін Константин
№ 2  Костюк Богдан
№ 3  Криворучко Олександр
№ 4  Мацала Денис
№ 5  Мельник Дмитро
№ 6  Міщена Олег
№7  Мудрик Дмитро
№8  Дмитерко Владислав
№ 9  Поліщук Олександр
№ 10 Саламанюк Арсен
№11  Уваров Дмитро
№12  Фурик Максим
№ 13 Шемчук Андрій
№14 Бобрик Роман
Учениця .
Сьогодні в нашім класі свято,
Тут сміху, радості багато.
Сьогодні хлопчиків вітаєм,
Всього найкращого бажаєм.
Учениця.
Хоробрими, сміливими ростіть,
Кордони України бережіть,
Продовжуйте батьківську справу,
Ростіть Вітчизні, всім на славу!
Учениця.
Що то, діти, за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?
У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?
Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.
У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна –
Мова ніжна і співоча?
Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.
Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна!
Пісня «Моя Країна»
Учениця. Я вітаю діда, тата
З чоловічим справжнім святом!
Хто Вітчизну боронив -
Привітання заслужив!
Прадід мій пройшов війну -
Я вклоняюся йому.
В мирний час служив мій дід -
Захищав кордон, як слід!                                                                                          
Тато до армійських лав
Зовсім нещодавно став.
Відслужив належний рік
Як достойний чоловік.
Нині будем святкувати.
Дід почне розповідати,
Як у армії служив,
Всіх згадає, з ким дружив.
Прадід про війну розкаже,
Потайки сльозу змахне.
Фотографії покаже
І невесело зітхне…
Щось смішне про службу в війську
Пригадає тато, звісно!
Всі ті спогади й байки
Буду слухать залюбки!
Треба швидше підростати
І професію обрати,
Щоб у армії служити
І Вітчизну боронити!
Учень.
Я навчусь крокувати.
Виросту - піду в солдати.
Буду справжнім вояком.
Вивчусь на артилериста,
Або стану я танкістом,
А ще краще - моряком.
А допоки вчусь у тата
Україну захищати.
І, як він, як наш дідусь,
Я нікого не боюсь.
Дід мій в армії служив,
Тато в армії служив.
Я служити теж піду,
І я їх не підведу.
На землі або на морі
Я стоятиму в дозорі,
Батьківщину не віддам
Злим, підступним ворогам.
Тато каже: "Молодець!
Справжній, синку, ти боєць!"
Учениця.Прийміть подарунки від нас невеликі,
Самі готували для вас ми листівки,
Й медалі  самі вирізали для вас,писали гарненько вітання від нас.
Учень.Хоч неприємності траплялися щомиті:
То клей потече, і малюнки залиті,
То ножиці ріжуть там, де не треба,
Але я старався, татусю, для тебе!
Учениця.Вітаємо вас зі святом і зичим:
Хай усмішка сяє на ваших обличчях,
Здоров'я міцного ми вам бажаєм,
І все що вам треба, хай кожен з вас має.
(Дарують подарунки).
Ведуча . А сьогодні, дорогі наші хлопчики, ви ще раз доведете, що ви виростете добрими і сміливими, мужніми і надійними.
Ведуча . А допоможемо вам у змаганнях і підтримаємо вас ми, ваші однокласниці, та ваші матусі, які сьогодні з вами — одна команда.
Ведуча . Ну що ж, у путь, хлоп’ята.
Хлоп’ята, в путь, в путь, в путь!
Цікава гра чекає,
Мама переживає. Хлоп’ята, в путь!
Сміливим, чесним будь! У путь!
Ведуча. Давайте познайомимося з нашим журі________________________________________________________________________________________________________________________
Ведуча . Ми вітаємо конкурсантів! Але перш за все ми  хотіли дізнатися про кожного з них якнайбільше. У цьому нам допоможе 1-й конкурс «Дозвольте відрекомендуватися»(кожен з учасників представляє себе).
Ведуча. Просимо оголосити журі оцінки за перший конкурс нашим учасникам.
Ведуча. З чого починається солдатський день?
Ведуча.  Одягнутися швидше від усіх.
Ведуча. 2- конкурс «Солдатський». Потрібно одягнути куртку,  надіти шапку,шарф швидше від всіх. (3 бали)
Ведуча. Оцінки за другий конкурс.
Ведуча. Наші хлопці нам вже показали, як вони спритні. Але от мені цікаво, наскільки наші хлопці спортивні?
Ведуча. 3 - конкурс «Обруч». Його суть полягає в тому, що хлопці мають протримати обруч, крутячи на собі, якнайдовше.
Вказівка.   1. Початкове положення: ноги обов'язково разом, руки в сторони або за головою, спина пряма.
2. Рухи талією повинні бути спокійні, ритмічні, ні в якому разі не поштовхом, щоб не нашкодити спині.
3. Не треба крутити вперед-назад, необхідно робити обертальні рухи за годинниковою стрілкою.
Ведуча. Просимо журі підвести підсумки  третього конкурсу.
Ведуча . Наступний конкурс  «Я тобі троянди в коси заплету».
Ведуча. Хлопці повинні заплести своїм асистенткам справжню косу.
Ведуча . А поки вони це робитимуть, заспіває нам пісню  Козак Яна «Я маленька україночка».
Ведуча . І яку б оцінку в школі отримали наші хлопці, якби був предмет «плетіння коси»? Може нам підскаже журі? (оголошення оцінок)
Ведуча . З давніх-давен велося так, що чоловік був мисливцем, захисником, воїном. Хоча ми зараз живемо в цивілізованому суспільстві, але дівчатам  подобаються сильні хлопці. Дехто переглядає фільми з Шварцнегером, Сталоне, Жан-Клод  ван Дамом та іншими силачами по декілька раз. А на що ж спроможні наші хлопці?
 5 – й конкурс « Віджимання».
Ведуча . Хлопці повинні віджатись найбільшу кількість раз, хто яку зможе. В проведенні цього конкурсу нам допоможе вчитель фізкультури Людмила Михайлівна.
Вказівка .Упор лежачи . Ноги злегка розставлені, руки на ширині плечей. Не прогинатися в спині, корпус повинен становити одну діагональну пряму. Повільно опустітися до підлоги. Лікті притиснуті до корпусу. Не піднімати голову, дивитися вниз.
Танець «Полька».
Ведуча. Тепер ваші мами стають не вболівальницями, а учасницями конкурсу. За правильну відповідь, дану особисто вами, ви одержуєте 3 бали, за допомогою мами — 2 бали, в разі звернення до однокласниці — 1 бал.
  6 – й конкурс «Жартівлива вікторина».
1. На що схоже пів’яблука? (На іншу половину)
2. Син мого тата, але не мій брат. Хто це? (Я)
3. Летіли 3 страуси. Одного вбили мисливці. Скільки залишилось? (Страуси не літають.)
4. Який птах складається з букви та ріки? (Іволга)
5. Що знаходиться між містом і селом? (Сполучник і)
6. Що можна побачити із закритими очима? (Сон)
7. Коли чорній кішці легше зайти в будинок? (Коли двері відчинено)
8. Якою хворобою ніхто не хворіє на суші? (Морською)
9. По чому ходять, а ніколи не їздять? (По драбині)
10. Хто відзначає день народження лише раз у 4 роки? (Той, хто народився 29 лютого)
11.Дім без вікон та дверей, як зелений сундучок, в ньому 6 кругленьких діточок. Називається... ( стручок)
12. Що це за 7 братів: роками рівні, іменами різні. (дні неділі)
13. Росте 4 берези. На кожній березі по 4 гілки. На кожній гілці є по 4 яблука. Скільки всього яблук? ( На березі яблука не ростуть)
14. 4 мишки гризли скоринку сиру. Підкралась кішка і схопила 1 мишку. Скільки мишок продовжувало гризти скоринку сиру? ( Ніскільки, всі миші порозбігалися)
Ведуча. 7 -й конкурс  «Кіт у мішку».
Скласти з батьками прислів’я. Той, хто впорається першим, отримує 3 бали, другий — 2 бали, решта — 1 бал. Просимо  рідних підійти до учасників.
1. Для приятеля нового не пускайся старого.
2. Скажи мені, хто твій товариш, - тоді я скажу, хто ти.
3. З ким поведешся, того й наберешся.
4. З добрим поживеш - добро переймеш, а з лихим зійдешся - того й наберешся.
5. Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
6. З добрими людьми завжди згоди можна дійти.
 7.Хто до кого пристає, таким і стає.
  8.Вірний приятель - то найбільший скарб.
 9.Друга шукай, а найдеш - тримай.
 10.Поміч у свій час - як дощ у засуху.
11.В лиху годину узнаєш вірну людину.
12.Давніх друзів забувають, а при горі споминають.
13. Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.
14.   З добрим дружись, а лихих стережись.
Ведуча. Поки журі  підводить підсумки за два конкурси, пропонуємо послухати пісню «Усмішка».
Ведуча. Просимо журі оголосити оцінки .
Ведуча. Хлопчики довели, що вони лицарі та джентльмени. Отже, вони не будуть сердитись на наш жартівливий сюрприз: пісня на мотив народної пісні «Підманула, підвела…».
1-а учениця.
А сусід мій Владислав —
Він у батька один син.
Списать йому не дала,
Підманула, підвела.
2-а учениця
А у нашого Богдана
Для дівчат завжди є гроші.
З ним я дружбу заведу
І з ума його зведу.
3-я учениця
Я Андрієві моргала,
Ледь зі стільчика не впала.
Він прикинувся умить,
Що у нього зуб болить.
4-а учениця
А Сашулька, а Сашулька
Коло мене, як на голках.
Його ліктем я штовхну
І до тями доведу.
5-а учениця
Я Романчику сказала,
Що на лавочці чекала.
Він на мене подивився
І страшенно розгубився.
6-а учениця
Мені Андрій обіцяв, що
Подарує томагочі.
А тепер загрався сам
І віддать його не хоче.
7-а учениця
Після дощику в четвер
Діма  ніс мені портфель.
А я рада була,
Підманула, підвела.
8-а учениця
Костик  наш ватажок —
Ходить в школу без книжок.
На перервах він літає,
Мабуть, все на світі знає.
9-а учениця
Мій сусід по парті Денис
Мріє все про «Мерседес».
Я йому пообіцяла:
Як виросту — покатаю.
10-а учениця
У Максима Фурика
Дуже легка рука:
Коли двійку получає,
Ледь щоденника тримає.
Я йому поможу
І щоденник піднесу.
11-а учениця
А в Олега, а  в Олега
Є цукерочки в кишені.
Я до нього посміхнусь,
Цукерочками пригощусь.
Я ж тебе підманула, я ж тебе підвела,
Я до тебе посміхалась,
бо цукерків захотілось.
12- а учениця
Діма шустрячок у нас
Веселить увесь клас.
Під машину влетіть уміє,
Бути першим скрізь зуміє.
13 – а учениця.
Сашка – танцюрист чудовий,
Хлопець в нас він гоноровий.
Любить дуже він стрибати
Бігати, галасувати.
14- а учениця.
Ромчик – хлопчик в нас новенький,
Такий гарний , спокійненький.
Дуже скромний - бо ще новий,
Та кожному другом  стать готовий.
Ведуча.  Конкурс«Чи хороший я син?»
Вихователь.  Ми, вчителі та ваші однокласниці, знаємо вас лише по школі, а те, як ви поводитися вдома, ми не знаємо. Сьогодні, в День захисника Вітчизни, ваші мами розкажуть нам про те, які ви вдома помічники. Слово вам, мами. (3 бали)
Ведуча.  Слово надається журі.
Вручення дипломів мамам.
Ведуча. Просимо журі підбивати підсумки. За цей час ми слухаємо Козак Я.з піснею «Мамина помічниця»
Ведуча . Останній конкурс став вирішальним.
(журі виголошує оцінки і номінації)
Номінації в конкурсі Містер класу
•       Містер «Доброзичливість»
•   Містер «Галантність»
•    Містер «Уважність»
•     Містер « Скромність»
•     Містер «Вишуканість»
•      Містер «Усмішка»
•      Містер «Мускул»
•      Містер «Престиж»
•      Містер «Витривалість»
•      Містер «Стиль»
•      Містер «Винахідливість»
•      Містер «Артистизм»
•      Містер «Ерудит»
•  Містер «Глядацьких симпатій»
Танець.
 Вихователь.Ви — наша опора,
Ви — наша надія.
Дорослими станете —
Будьте міцними,
Твердими, мов криця.
Для цього ще треба
Багато вам вчиться.
Тож хай вам всміхається
Вранішнє сонце.
Бажаю вам радості
В кожне віконце.
Ростіть і мужнійте,
Любі хлоп’ята!
Хай вами гордяться
Ваші мама і тато.
Хай назавжди поселяться в наших сім’ях Любов, Повага, Статок. І той місточок доброти і любові між батьками і дітьми ніколи не переривається. Щастя Вам усім!
Пісня «Родина».

Проект

Червона калина- символУкраїни

                                                                                  Підготувала Тимощук Н.Л.

Дослідницько – пошуковий  проект «Калина –  символ України»

Українська мова - мова калинова

Хай і знов калина

Червоніє, достигає,

Всьому світу заявляє:

„Я - країна Україна -

На горі калина!"

П. Тичина

Учасники проекту: учні, вихователь, батьки.

Термін реалізації проекту. Від 11.09.12р. по 28.09.2012р.

Мета і завдання проекту

Збагатити учнів відомостями про калину і донести до них її символічний зміст, встановити зв'язок між літературою, музикою, природознавством; вдосконалювати навики виразного художнього читання поезії.

Формувати в учнів життєві компетентності і навички пошукової діяльності; уміння досліджувати матеріали, спостерігати за рослинами, фіксувати результати. Розвивати пізнавальні інтереси до вивчення традицій українського народу.

   Виховувати у дітей глибокі почуття любові до рідної землі, її культури, побуту, символів і звичаїв.

Мотивація пізнавальної діяльності

Калина – дерево українського народу. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось тому на весільних дівочих і навіть парубочих сорочках, на рушниках вишивали кетяги калини. А в пісні співається:

Говорила мати: “Не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Бо вогненні грона – наша кров червона

Зоряна калина – і краса, і врода

Нашої країни, нашого народу.”

Калина – це й символ краси, кохання, щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена, в білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, нею лікуються. Народ склав про калину багато легенд, пісень.

Планування діяльності

                                             План

1.     Обговорення теми проекту.

2.     Визначення джерела необхідної інформації.

3.     Об’єднання в групи.

4.     Робота в творчих групах за спеціальними завданнями (4групи):

-         «Шукачі знань»

-         «Дослідники»

-         «Практики»

-         «Літератори»

Напрямки реалізації проекту

Група «Шукачі знань»:

-         досліджує види, розміри та зовнішній вигляд рослини;

-         узагальнює матеріали дослідження для усного журналу.

Група «Дослідники»:

-         шукає цікаву інформацію калину;

-         добирає малюнки та фотографії.

Група «Практики»:

-         готує матеріал для виготовлення поробок по темі;

-         складає  виставку робіт.

Група «Літератори»:

-         збирає  зразки усної народної творчості та літератури.

І.    Інформація групи «Шукачі знань».

Калина звичайна представляє собою гіллясте чи чагарникове невелике деревце із сіруватою корою стовбурів і гілок, часто покритих тріщинами. Трьох, п'яти лопатеві листи з великими зубцями розташовані на гілках супротивно один одному. Зверху вони темно-зелені, знизу більш світлі й опушені.
Білі квітки зібрані на верхівках гілок у плоскі зонтикоподібні суцвіття
з 6—8 променями. Суцвіття досить великі, шириною 5—10 сантиметрів, і дуже декоративні. Крайові квітки в суцвітті мають білий колоподібний віночок; квітки, розташовані у внутрішній частині суцвіття,
двостатеві, білі чи розові, мають  форму дзвіночків. Саме вони і
дають плоди — яскраво-червоні, соковиті кістянки кулястої форми 8—10
міліметрів у діаметрі. Цвіте калина в травні — червні, плодоносить у серпні — вересні.
А по долинах рік вона зустрічається й у лісостепу. Вогкуваті узлісся
лісу, галявини, вирубки, береги рік, озер і боліт-улюблена  місця цієї рослини.
      Крислаті широколистві кущі калини часто можна зустріти в садах і
городах. А один з її видів, відомий садівникам за назвою «буль-де-неж»,
чи «сніжна куля», відноситься до числа кращих декоративних чагарникових
порід.
      Плоди калини досить гіркі на смак, але, будучи замороженими, утрачають
значну частину гіркоти і стають ласим здобутком птахів. Особливо гарні
пироги і пиріжки з калиною і запечена в духовці калинова каша з медом.
Ягоди калини — дієтичний продукт, вони містять вітамін С, цукри,
органічні кислоти, дубильні й інші корисні речовини. Установлено, що
плоди калини стимулюють діяльність серця.

ІІ. Інформація групи «Дослідники».

Калина - дерево українського роду. Колись у сиву давнину вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому й отримала калина таке ім'я від старослов'янської назви Сонця - Коло. А оскільки ягоди калини червоного кольору, то й стали вони символом крові та безсмертя роду. Ягоди калини червоні, що символізує безсмертя роду. Дуб і калина - символи краси і сили, але сили незвичайної, краси надзвичайної.

 Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового древа, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов'язує світ мертвих зі світом живих. Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо.

 А ми нашу славну Україну розвеселимо!

 Калина на рушнику - символ неперервності сімейного життя.

       Найбільш оспіваною породою в Україні є калина. Колись у сиву давнину вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця — «Коло».

Її значна поширеність на теренах України, пов'язаність із родинно-побутовими, календарними обрядами (весілля, похорони, осінній обряд «похід на калину» та ін.) зумовили перехід із світу номінативної одиниці у світ художнього образу. Найбільше цей давній фольклорний образ виступає словом-символом як домінанта в асоціативному зв'язку калина — дівчина (мати), калина — Україна, калина — кров. Домінує загальнопоширена спорідненість «калина — дівчина». Цю стійку асоціацію розглядали видатні фольклористи Микола Костомаров, О. Веселовський, Олександр Потебня.

Також калина вважалась «весільним деревом» і була обов'язковою учасницею весільного обряду. Гілками калини прикрашали столи, весільні короваї, дівочі вінки й гостинці. Другий вид символічної спорідненості калина — Україна притаманний найбільше стрілецьким і повстанським пісням. Плоди калини стали символом мужності людей, що віддали своє життя боротьбі за Україну. 

          Завдяки  червоним ягодам, які нагадують краплі крові, калина в українців стала символом пролитої козацької крові. Ця архаїчна значущість слів калина — кров за традицією зберігається і у піснях воєнної тематики нового часу: У діброві при долині вітер повіває, Там над стрільчиком калина слізоньки ковтає. Ой червоні тії сльози з стрілецької рани, Впав бідненький при долині, більше вже не стане Подібно, «калина на могилі» має стійке символічне значення: тужлива пам'ять за померлим на чужині молодим козаком чи хлопцем, сином, братом:

 А на тій могилі червона калина,

 За стрільцем ридає молода дівчина.

ІІІ. Група «Практики». Виготовлення та створення виставки дитячих робіт.

ІV. Інформація групи «Літератори».

У  віршах  ягоди  калини  часто  порівнюються  з  червоним  намистом – коралами,вродливою  дівчиною.

                                 1. Ось  калина  над  рікою

                                              Віти  стелить  по  воді.

                                              Хто  це  щедрою  рукою

                                              Їй  намистечко  надів?

                                              Червонясте, променисте –

                                              Розцвітає, як  вогні…

                                              Дай  хоч  трішечки  намиста,

                                              Калинонько  і  мені!

                                          2. Колишися, калинонько, колишися,

                                              Зеленими  листочками  розпишися,

                                              Сонячними  променями  розмалюйся,

                                              З  дужим  вітром  буйнесеньким  розцілуйся,

                                              А  ще  й  срібною  росою  вмийся  чисто,

                                              Надінь  свої  ягідоньки, як  намисто.

                                          3. Цвіте  калина  в  нашому  саду.

                                              Її  просту  одежу  вінча  вінок, як  ніжну  молоду.

                                              Віночок  із  малесеньких  квіточок,

                                              Не  пишних, некрикливих, непримітних.

                                              Вона  отак, як  наша  доля, квітне

                                              Вона  Вкраїни  рідної  вінок.

                                              А  восени, як  ватра, спалахне!

                                              Своїм  осіннім  кетягом  сяйне

                                              І  звеселить  осінні  тихі  далі.

                                          4. Червоні  кетяги  калини

                                              Горять  вогнями  усіма.

                                              Без  калини  нема  України.

                                              Без  народу  Вкраїни  нема.

Великий  український  поет  Т. Шевченко  дуже любив  цю  рослину. Він  вжив  слово  «калина» у  «Кобзарі»  аж  385  разів. Давайте  і  ми  пригадаємо  деякі  з  цих  віршів.

  

1.     Сонце  гріє, вітер  віє                            2. Тече  вода  з-під  явора

З  поля  на  долину,                                   Яром  на  долину.

Над  водою  гне  з  вербою                       Пишається  над  водою

Червону  калину.                                       Червона  калина.

2.     Защебече  соловейко                           4. Три  явори  посадила

В  лузі  на  калині -                                     Сестра  при  долині,

Заспіває  козаченько,                                А  дівчина  заручена –

Ходя  по  долині.                                       Червону  калину.

   Багато  віршів  великого  Кобзаря  стали  піснями.

  З  давніх-давен  український  народ  опоетизував  цей  кущ, оспівав  у  піснях, легендах, переказах.

1.     Співа  соловейко  про  сонце  й  хмаринку,         2. А  калина  біля  броду

Про  любу  Вкраїну, що  квітне  в  барвінку.            Білі  квіти  розпускає.

І  нам  не  наслухались  гарних  пісень:                 На  свою  чарівну  вроду

В  садок  під  калину  приходим  щодень.               Задивляється  у  воду,

Квітне-пишається  в  лузі  калина,                            Соловейка  виглядає.

Пісня  лунає  в  саду  солов’їна.

                                            На  морозі, як  жарини,

                                             В  лузі  ягоди  калини.

                                             Пурх  горобчик: «Жив-жив-жив! –

                                             Дзьобнув  ягідку  й  ожив. –

                                             Я  ледь  з  голоду  не  згинув,

                                             Красно  дякую, калино!»

                                           Схилилась  калина  на  воду,

                                             Дивилась  на  красную  вроду,

                                             Горобчики  з  поля  летіли,

                                             Всі  ягоди  з  неї  об’їли.

                                             У  сумі  калинонька  мила

                                             Все  листя  у  воду  зронила.

                                             Прийшли  за  вітрами  морози –

                                             Замерзли  в  калиноньки  сльози.

          Про калину складено багато легенд і переказів. Чому цей кущ так і називається, чому українська земля стала для нього рідною, розповідає легенда.

 Давним - давно це було. В одному селі жила чарівна  і привітна дівчина. Звали її Калинкою. Люди любили її за добре і щире серце. Якось навесні Калинка каже до матері.

       «Мамо, піду я сьогодні до лісу, помилуюся його красою. Я так за ним скучаю.»

        «Іди, доню, тільки шлях до лісу довгий і курний, по шляху жодного кущика, жодної деревинки, Навіть від пекучого сонця немає де сховатися. От якби посадили якусь деревинку край дороги, колись під нею перехожий відпочине».

      Пішла Калинка в ліс. Довго милувалася його красою, А потім знайшла в гущавині стебельце, повертаючись назад посадила його край дороги.Кожний день Калинка аж від своєї хати носила воду з криниці і поливала його. І почав з цього стебельця розростатися великий кущ. Іде якось шляхом подорожній, стомився і сів перепочити під кущем. Усміхнувся: «Спасибі роботящим рукам, що цей кущ посадили». Тут увесь кущ, ніби від сну стрепенувся, враз укрився білим –білим цвітом. Дивиться перехожий, що воно далі буде. Осипався цвіт, замість нього ягоди червоні, як намистинки виблискують.  І дивно, що в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на мале серце. Прийшла Калинка до свого улюбленця і здивувалася, а кущ нахилився до неї і шепоче: « Це на згадку про твоє добре серце, а щоб люди тебе не забували, подаруй мені своє добре ім'я, Калинко». Та налетіли чорні круки на отчий край. Щоб врятувати від них рідні оселі, Калинка завела їх  у непрохідні хащі і там загинула від шаблі ворога. Саме з крові дочок українського народу зросли калинові кущі, а насіння ягід - то їхні померлі серця.

                      Калинові сльози

              Чумаки від’їжджали в далеку дорогу

              І калину везли ,проти лиха підмогу.

              Запоріжці пили із калини напій,

              Як за правду і волю виходили в бій.

               Ми в калині родились, в калині зростали,

              Ми в сопілки з калини журбу виливали,

              І калину на серці несли в домовині,

              На могилах у нас виростали калини.

               І цвіла наша доля калиною лузі,

              Розвивалась піснями в скорботі і тузі.

              Стали душі у нас і терпкі й гіркуваті

              Бо калинове горе живе в нашій хаті.

               Нас давно, як калину, отак поламали,

              Як калину червону, в пучки пов’язали.

              А ми пута розірвем і будемо жити

              І калину червону ми будем садити.

               І садити й любити й ніжно плекати,

              Їсти ягоди з неї гіркі й терпкуваті.

              Хай нам стукають в серце калинові сльози,

              Щоб ми більше не гнулись в негоди і грози.

               Розростуться, розквітнуть гаї калинові,

                І сопілки заграють мелодії нові.

                Кожну душу зігріють, застиглу й холодну,

                І розбудять і славу і силу народну.

               Тож давай-но посадим калину червону,

                 Нашу радість гірку і від зла охорону.

                 Ми у неї дістанемо мужність і сили,

                 Щоб калиновий край врятувать від могили.

 Прикмети

Як цвіте калина - сій гарбузи.
Якщо на калині багато ягід - зима буде холодна.

Приказки

Любуйся дитиною, коли росте, а калиною, коли цвіте.
Посаджена калина біля хати принесе щастя в сім'ю.
Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.

У лузі калина з квіточками, неначе матуся з діточками.

Україна, мов калина.
 Оцінка результатів проекту.

Презентація проекту

     Під час презентації проекту кожна група демонструвала свій матеріал, звітувала про активну ( пасивну ) участь кожного учасника на певному етапі роботи. У кінці вирішили створити інформаційний фотоальбом

Підсумок. У  злих, недобрих людей калина не росте, а тільки у щирих, добрих .Так будьте добрими і чуйними, посадіть біля своїх осель калину. Бережіть калину, шануйте! Бо червона калина є символом нашої рідної неньки України.