Герої не вмирають!!!

Я знов схиляю голову і плачу,

а серце рветься, душу розрива...

У мирний час, у нашій Україні,

батьки оплакують своє дитя..

Олександр Капінос мешкав у с. Дунаїв Кременецького району Тернопільської області. Навчався у Львівському лісотехнічному інституті. Член організації ВО «Свобода». Голова громадської організації «Патріот Волині». У 2012 році брав участь в акціях протесту проти «мовного закону», голодував протягом 12 днів.

На майдан їздив періодично кілька разів, належав до сотні «Волинська Січ». Під час протистояння на Майдані в ніч з 18 на 19 лютого його поранили з пневматичної зброї. Сталось це на барикаді поряд з Будинком профспілок та сценою. Куля влучила йому в артерію. Сашка госпіталізували, але в лікарні він помер під час операції.

Олександру Капіносу було 29 років…

Ми відвідали музей- світлицю О.Капіноса в с.Дунаїв. Екскурсовод, Віталій Миколайович,  розповів нам багато цікавого про життя  Сашка. Всі ми були дуже задоволені екскурсією Чому ж так щемить душа і так крається серце? Звичайно - біль втрати, усвідомлення того, що саме герої Небесної сотні мали б жити і будувати нову Україну...